radfiz.org.ua

Як завжди сидим на парі...
Як завжди,всі хочем спать...
Просто прєподи не знають,
Що на пари нам насрать...
Хтось на парті заліпає...
А хтось дивиться в вікно...
Хтось із голоду здихає...
З"їв би,кажеться ,й гавно...
Хтось тихенько відригнув...
Хтось напукав у матню...
А куратор другу пару
вже втірає нам херню...
Хтось у носі колупає...
Хтось на время поглядає...
Хтось на стульчику товчеться,
Бо покакать він бажає...
Хтось там щось собі кричить,
Когось нахуй посилає...
А куратор все пиздить...
Тільки нашо,й сам не знає...
Хтось плює собі під парту...
Хтось жувачку приліпив...
Хтось сидить і либу давить...
Просто він,мабуть,дибіл...
Хтось у зошиті малює...
Хтось втикає в потолок...
Хтось під носа щось співає...
Хтось жде довбаний дзвінок...
Та нема дзвіночка того,
Бо він зник десь за моря...
А одна їбуча пара,
Длиться більше за життя

Раскинулось поле по модулю пять,
В ряды интегралы вставали,
Студент не сумел производную взять
Ему в деканате сказали:
"Анализ" нельзя на халтуру сдавать,
Декан наш тобой недоволен,
Изволь теорему Коши доказать,
Иначе ты будешь уволен.,
И рад доказать, да сознания нет,
В глазах у него помутилось,
Увидел стипендии меркнущий свет,
Упал — сердце больше не билось!..
К нему набежала профессоров рать,
Билетом над ним колыхали.
Декан обещал три стипендии дать,
Но пятки уже остывали.
Три дня в деканате покойник лежал,
В штаны Пифагора одетый.
В руках Демидовича томик держал,
Что сжил его с белого света.
Его разодели, как будто на бал,
И в матрицу труп завернули,
А вместо молитвы над ним прочитал
Доцент теорему Бернулли.
Напрасно студенты ждут друга в пивной,
В науке без жертв не бывает
А синуса график волна за волной
На ось ординат набегает.
Наука уже доказала давно —
Материя не исчезает.
Загнется студент — на могиле его
Огромный лопух вырастает.