##ЗМІСТ

5.2 Контрольні питання для модуля №2 (екзамен) 2

1.       Визначення та класифікація ВМП (наказ МОЗУ №478 від 02.07.2012, ЄСКД, потенційний ризик застосування) 2

ДСТУ 4388:2005. 3

2.       Порядок розробки та впровадження у виробництво ВМП. 4

3.       Класифікація ВМТ (апаратура функціональної діагностики, надійність, системи і комплекси медичні автоматизовані – АМС, МТП, АРМ, АМК та МТК, класифікація АМС (АМСОД, АМИС, АМЛС, АМС МОН, АМС ФД, АМС ТД, АМС КС) та АМК (АМДК, АМЛК, АМК ПФО, АМК ЗФФ) 5

4.       Порядок державної реєстрації та сертифікації ВМТ, у тому числі тих, що містять ЗВТ. 13

5.       Структура і функціонування АМДК (на прикладі автоматизованого МКГ комплексу). 15

6.       Структура ПЗ АМДК, основні етапи обробки, аналізу та медичної інтерпретації сигналів (на прикладі МКГ комплексу). 16

7.       Методи боротьби із зовнішніми завадами, перешкодами та артефактами в медичній техніці (на прикладі надчутливої електрометрії та магнітометрії). 17

8.       СКВІД-магнітометр (принцип роботи, будова, застосування). 18

9.       Електрокардіограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки). 19

10.     Біосасептометр (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки). 21

11.     Фотоплетизмограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки). 22

12.     Магнітокардіограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки). 23

13.     Магнітоенцефалограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки). 24


5.2 Контрольні питання для модуля №2 (екзамен)

 

1.           Визначення та класифікація ВМП (наказ МОЗУ №478 від 02.07.2012, ЄСКД, потенційний ризик застосування)

МОЗУ №478 від 02.07.2012

1. Медичні вироби:

інструменти, апаратура, прилади, пристрої, обладнання, імплантати, матеріали або інші вироби, у тому числі інвазивні та ті, що призначені не для досягнення основної лікувальної мети в організмі людини, а для сприяння функціям фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів у досягненні цієї мети, а також вироби, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи засоби програмного забезпечення, необхідні для їх належного застосування, передбаченого виробником, обладнання, що постачається у комплекті з медичними виробами та призначене для поєднання з іншим зовнішнім (додатковим) устаткуванням з метою забезпечення:

профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або як компенсація недоліку органу чи фізичної вади;

дослідження, заміни або видозмінювання структури (анатомії) органів, тканин або фізіологічних процесів;

контролю над процесом запліднення.

2. Активні медичні вироби, які імплантують:

медичні вироби, що повністю або частково вводяться в тіло людини через його поверхню або анатомічний отвір шляхом хірургічного або іншого медичного втручання і залишаються в тілі, функціонування яких забезпечується джерелом електричної енергії або іншої енергії, яку не генерує тіло людини.

3. Медичні вироби для діагностики invitro:

реагенти, продукти реакції реагенту, калібратори, контрольні речовини, комплекти інструментів, інструменти, апарати, ємності для зберігання зразків, устаткування чи спорядження, обладнання чи системи, які застосовуються самостійно чи в поєднанні з іншими медичними виробами і призначені виробником для застосування invitro під час дослідження зразків, включаючи кров і донорські тканини, що взяті з організму людини виключно з метою одержання інформації про:

фізіологічний або патологічний стан;

проблеми внутрішньоутробного розвитку плода;

рівень безпеки та сумісності з потенційними реципієнтами;

результати здійснення терапевтичних заходів.

 

З вікіпедії про ЄСКД

Єди́насисте́маконстру́кторськоїдокумента́ції (ЄСКД) — комплекс державних стандартів, що встановлюють взаємопов'язані правила, вимоги і норми по розробці, оформленню і обігу конструкторської документації, що розробляється і застосовується на усіх стадіях життєвого циклу виробу (при проектуванні, розробці, виготовленні,контролі, прийманні, експлуатації, ремонті, утилізації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ 4388:2005

 


2.          Порядок розробки та впровадження у виробництво ВМП.


3.          Класифікація ВМТ (апаратура функціональної діагностики, надійність, системи і комплекси медичні автоматизовані – АМС, МТП, АРМ, АМК та МТК, класифікація АМС (АМСОД, АМИС, АМЛС, АМС МОН, АМС ФД, АМС ТД, АМС КС) та АМК (АМДК, АМЛК, АМК ПФО, АМК ЗФФ)

Джекпот – Гост 27878  Писати все що виділено жовтим, не знаю що він хоче… думаю треба розшифрувати всю абревіатуру, якщо є час можете написати загальні відомості з правого стовпчика. Переписування абревіатури буде десь сторінка, якщо ще й відомості то сторінки 3. Щоб не вис телефон відкрийте пдф госту, там теж все виділено

 

D:\ГОСТ 27878-884.2-2.jpg

D:\ГОСТ 27878-884.2-3.jpg D:\ГОСТ 27878-884.2-4.jpg D:\ГОСТ 27878-884.2-5.jpg D:\ГОСТ 27878-884.2-6.jpg D:\ГОСТ 27878-884.2-7.jpgМесто для формулы.


4.          Порядок державної реєстрації та сертифікації ВМТ, у тому числі тих, що містять ЗВТ.

Вироби медичної техніки (ВМТ) – прилади, зокрема ті, що є засобами вимірювальної техніки медичної призначеності, апарати, інструменти, пристрої, комплекти, комплекси, системи, зокрема з програмними засобами, устаткування, імплантати, приладдя, пристосування, складові частини цих виробів, які мають функціональну медичну призначеність, вони призначені:

 - для лікування хвороб, профілактики, діагностичних маніпуляцій, виконування клінічних процедур, клінічного досліджування, замінювання або модифікування частин тіла людини, відновлювання або компенсування порушених або втрачених фізіологічних функцій, контролювання запліднення, зберігання лікарських засобів;

 - для впливання на організм людини таким чином, що їх функціональна призначеність не реалізується хімічною, фармакологічною, імунологічною або метаболічною взаємодією з організмом людини, але чий метод впливання може бути підтримано цими засобами.

 

Процедура сертифікації включає такі етапи:

подання заяви до Державної служби  про  видачу або визнання

сертифіката;

здійснення інспектування;

прийняття рішення щодо видачі або визнання сертифіката;

оформлення та видача сертифіката або рішення  про  визнання

сертифіката.

 

Реєстрація виробів медичного призначення

           Державна реєстрація медичних виробів проводиться на підставі заяви та відповідного пакета документів, поданих заявником, який несе відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів.

            Усі документи (оригінали або копії, завірені нотаріально чи органом, який  видав оригінал), подаються у 3-х примірниках з перекладом на українську мову.

             Служба розглядає матеріали протягом не більше 90 днів. Служба залучає експертні установи для проведення необхідних експертиз та випробуваннь МВ і видає заявникові відповідні направлення.

             Експертна установа за результатами експертизи складає протокол, який надсилається службі або вручається заявникові.

              На підставі висновків експертизи (випробувань) та рекомендацій дорадчого органу у сфері державної реєстрації Служба приймає рішення про реєстрацію медичних виробів або відмову в реєстрації, про що у 10-денний термін повідомляється заявник.

              На підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів.

              Строк дії свідоцтва – до 5 років. По закінченні строку дії свідоцтва ввезення на територію України, реалізація та використання медичних виробів можливі тільки після їх перереєстрації. Заява про перереєстрацію МВ подається у порядку, встановленому для державної реєстрації , не раніше ніж за 120 і не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінченні строку дії свідоцтва.

 


5.          Структура і функціонування АМДК (на прикладі автоматизованого МКГ комплексу).

Автоматизований медичний діагностичний комплекс (АМДК) - автоматизований медичний комплекс, призначений для знімання, перетворення і обробки медико-біологічних даних у процесі функціональної або топічної діагностики.

Метою магнітокардіографічних дослідження є аналіз електричних подій в міокарді. Інформація, отримана електро- і магнітокардіографічним методами, взаємопов'язана і доповнює одна іншу. Перша чутлива до радіальних, а друга - до тангенціальних компонент хвилі збудження. При цьому магнітокардіограмма (МКГ) порівняно з електрокардіограмою (ЕКГ) менше схильна до впливу багатошарового провідного середовища, всередині якого розташоване джерело поля - серце.

В експериментальних дослідженнях показана більш висока просторова роздільна здатність магнітокардіографії в порівнянні з електрокардіографією. Ця перевага стає особливо помітною, коли є два фронти збудження, близькі по значенням і протилежні за напрямком. Тоді в електричному полі вони компенсуються, а в магнітному - виразно проявляються. Магнітокардіографія дозволяє виявити такі компоненти електрорушійної сили серця, які не фіксуються при електрокардіографії.

Призначення:

 -  неінвазивна реєстрація відносних змін надслабких магнітних   сигналів, породжених серцем людини,

- одержання діагностичних показників для визначення функціонального стану серця та наявності патологічних змін.

Процедура реєстрації сигналів серця і обробки даних повністю комп'ютеризована.

Далі йде твір на тему того, що він нам розповідав про цей сканер в інституті кібернетики

36 УСЕРЕДНЕНИХ МКГ СИГНАЛІВ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ  У ВУЗЛАХ СІТКИ 6Х6 З КРОКОМ 4 СМ

Все, що хто згадає, особливо потрібно вказати, що використані матеріали які відповідають певній категорії, не можна використовувати залізо та інші метали, особливі двигуни для переміщення столу на якому лежить пацієнт. Система керується програмним забезпеченням на комп’ютері, також є пульт керування, повинна бути спеціально обладнана кімната, яка екранується.

Корисний медичний ефект

полягає у тому, що сканер дозволяє:

-виявляти порушення у ранній стадії, коли загальноприйняті методи діагностики ще нечутливі до слабких порушень;

-виявляти порушення у прихованій формі, які не можуть бути виявлені іншими методами діагностики;

-відмовитись у ряді випадків від вартісних методів, що спричиняють додаткове навантаження на організм хворого (черезстравохіднеелектро-фізіологічне дослідження, коронарографія та ін.);

-виявити просторовий розподіл інтенсивності електричних джерел у фронтальній площині, тобто провести локалізацію електрофізіологічних порушень по відношенню до різних відділів міокарду, що не можна виконати ніяким іншим діагностичним методом;

-у певних ситуаціях швидко підібрати ефективні саме для даного пацієнта препарати і таким чином своєчасно коригувати медикаментозну терапію при багатократному застосуванні як методу моніторингу.


6.          Структура ПЗ АМДК, основні етапи обробки, аналізу та медичної інтерпретації сигналів (на прикладі МКГ комплексу).

Показники МКГ визначаються не різницею потенціалів, а реально існуючим струмом. МКГ дає можливість перейти від реєстрації одномірних кривих у часі до побудви двомірних карт магнітного поля, що дозволяє прослідкувати електрофізіологічні особливості деполяризації і реполяризації.  Для цього створено засоби обробки МКГ карт, що дають можливість оцінити ступінь ураження міокарду паталогічним процесом, локалізувати уражені зони і оцінити вплив на них медикаментозної терапії.

Очищення магнітокардіографічних сигналів від перешкод досягається тим, що додатково здійснюють синхронізацію  магнітокардіографічних сигналів в усіх каналах магнітокардіографа за допомогою референтної електрокардіограмми та розбиття магнітокардіографічних сигналів на кардіоцикли, вилучення кардіоциклів, що включають невидалені негармонічні перешкоди, відбір кардіоциклів, синхронних з певними електрокардіографічними шаблонами, та сумування всіх відібраних на різних групах кардіоциклів.

Фільтрація магнітокардіографічних сигналів полягає у використанні програмних фільтрів низьких(ФНЧ), високих(ФВЧ) частот та вузько смугових фільтрів.

Синхронізація полягає у суміщенні в часі сигналів в МКГ каналах із синхронним ЕКГ каналом.

МКГ морфологічно подібна до ЕКГ: Р-зубець, QRS-комплекс, Т і U хвилі. Часові співвідношення між ними також в загальному подібні до ЕКГ. Всі МКГ системи забезпечують виміювання перпендикулярної до поверхні тіла людини (нормальної) компоненти магнітного поля.

Основу аналізу МКГ даних у клініці складають якісна та кількісна інформація про протікання електрофізіологічних процесів у різні періоди кардіоциклу, на основі яких отримують діагностично значимі параметри, тобто критерії. Потім на основі набору критеріїв знаходяться їх комбінації(лінійні або нелінійні), тобто інтегральні критерії, а також визначаються їх критичні(порогові) значення, відносно яких пацієнти будуть іднесені до певного класу.  

 


7.          Методи боротьби із зовнішніми завадами, перешкодами та артефактами в медичній техніці (на прикладі надчутливої електрометрії та магнітометрії).


8.          СКВІД-магнітометр (принцип роботи, будова, застосування).

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/47/DC_SQUID.svg/200px-DC_SQUID.svg.pngСКВІД (SuperconductingQuantumInterferenceDevice) – надпровідний квантовий інтерференційний пристрій, надчутливий магнітометр, що використовується для вимірювання  дуже слабких магнітних полів.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/SQUID_de.png/220px-SQUID_de.png

 

 

СКВІД на постійному струмі

Сквід являє собою надпровідне кільце з двома джозефсонськими тунельними контактами. Це В певній мірі аналог аналог оптичного ефекту з інтерференцією, тільки в даному випадку інтерферують не світлові хвилі, а два струми джозефсона(ДЖОЗЕФСОНА ЭФФЕКТ - протекание сверхпроводящего тока через тонкую изолирующую или несверхпроводящую прослойку между двумя сверхпроводниками (т. н. джозефсоновский контакт). Эффект был теоретически предсказан Б. Джозефсоном (В. Josephson, 1962) [1]. Д. э. обнаруживается при изучении вольт-амперной характеристики (BAX) джозефсоновских контактов (ДК). При пропускании через ДК достаточно слабого тока напряжение на контакте отсутствует, т. е. ток является чисто сверхпроводящим (джозефсоновский ток). Его существование связано с неполным разрушением куперовских пар электронов (см. Купера эффект) при их прохождении через очень тонкую несверхпроводящую прослойку.).

Важливим для розуміння роботи сквід, є наявність хвильових властивостей електрона – в сквіді хвиля електронів розділяється на дві, кожна з яких проходить свій тунельний контакт, а потім дві хвилі зводяться разом. У випадку відсутності зовнішнього поля дві гілки будуть еквівалентні, і без різниці фаз. Але при наявності магнітного поля в контурі буде наводитися циркулюючий надпровідний струм. Цей струм в одному з контактів буде додаватися, а в другому – відніматися із постійного зовнішнього струму. Тепер дві гілки будуть мати різні струми, і між тунельними контактами виникне різниця фаз. Хвилі електронів, пройшовши через контакти і з'єднавшись будуть інтерферувати, а інтерференція проявиться як залежність критичного струму СКВІДа від прикладеного зовнішнього магнітного поля. Ступінчастий характер струму виникає через умову зміни фази електронної хвилі на контакті джозефсона на 2*Пі*n, де nціле число.


Робота СКВІДа на постійному струмі  описується двома співвідношеннями Джозефсона

СКВІД на змінному струмі (ВЧ-СКВІД)

Робота СКВІД на змінному струмі основана на нестаціонарному ефекті джозефсона (2 р-ня вище) і використовує тільки один контакт джозефсона. ВЧ-СКВІД у вимірювальній техніці демонструє зазвичай більш високу чутливість за рахунок більш високої трансформації потоку від вимірюваного зразка, він простіший і дешевший у виробництві.


9.          Електрокардіограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки).

Електрокардіографи - прилади, що реєструють зміну різниці потенціалів між двома місцями в електричному полі серця (наприклад, на поверхні тіла) . Сучасні електрокардіографи відрізняються високою технічною досконалістю і дозволяють здійснити як одноканальний, так і багатоканальний запис електрокардіограм (ЕКГ).

Рис. 1. Принцип побудови електрокардіографа.

 

В останньому випадку синхронно реєструються декілька різних електрокардіографічних відведень (від 2 до 6-8), що значно скорочує час дослідження і дає можливість одержати більш точну інформацію про електричне поле серця. Електрокардіографи складаються з вхідного пристрою, підсилювача біопотенціалів і реєстратора (рис. 1). Різниця потенціалів, що виникає на поверхні тіла при роботі серця, реєструється за допомогою системи металевих електродів, укріплених на різних ділянках тіла гумовими ременями чи грушами. Через вхідні проводи, маркіровані різним кольором, електричний сигнал подається на комутатор, а потім на вхід підсилювача, що складається з тріодів інтегральних схем. Мале значення напруги, що отримана на електродах не перевищує 1- 3 mV, підсилюється в багато разів і подається в реєстратор. Запис проводиться звичайно на електрокардіографічній паперовій стрічці, що нагадує міліметрівку.

Основні вузли електрокардіографів, незалежно від їх конструкції: пульт управління, блок живлення, блок підсилення, гальванометр, стрічкопротяжний механізм, кабель відведень. На панелі пульта управління розташовуються: вмикач мережі живлення, кнопка заспокоєння, ручка регулювання посилення сигналу, кнопка калібрувального сигналу, ручка перемикача відведень, перемикач швидкості руху стрічки, кнопка запису, гнізда для підключення кабелю відведень, шнур мережевого живлення і заземлення, гнізда для підключення приставок і датчиків. В апаратах з термозапісью додатково є ручка регулювання нагріву пір'я.

Принцип роботи електрокардіографа (рис. 1) полягає в тому, що електричні сигнали, які сприймаються електродами і направляються по кабелю відведень через комутатор на блок підсилювача, посилюються в сотні, тисячі разів і передаються на гальванометр. Електричні коливання в гальванометрі перетворюються в механічні, в результаті чого зміщується якір електромагніту гальванометра і приводиться в рух записуючий пристрій.

Аналіз ЕКГ. При розшифровці результатів ЕКГ проводять вимірювання тривалості інтервалів між її складовими. Цей розрахунок необхідний для оцінки частоти ритму, де форма і величина зубців в різних відведеннях буде показником характеру ритму, що відбуваються електричних явищ в серці і (в деякій мірі) електричної активності окремих ділянок міокарда, тобто, електрокардіограма показує, як працює наше серце в той чи інший період.

Більш строга розшифровка ЕКГ проводиться за допомогою аналізу і розрахунку площі зубців при використанні спеціальних відведень (векторна теорія), проте в практиці, в основному, обходяться таким показником, як напрям електричної осі, яка представляє собою сумарний вектор QRS. Зрозуміло, що у кожного грудна клітка влаштована по-своєму і серце не має такого вже суворого розташування, вагове співвідношення шлуночків і провідність всередині них теж у всіх різна, тому при розшифровці і вказується горизонтальне або вертикальне напрям цього вектора.

 


10.     Біосасептометр (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки).


11.     Фотоплетизмограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки).


12.     Магнітокардіограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки).


13.     Магнітоенцефалограф (принцип роботи, будова, методики вимірювань та обробки).

Рис. 1 Магнітні поля голови і схема розташування індукційних котушок.

Будова і принцип роботи

МЕГ заснований на вимірюванні вкрай слабких магнітних полів та їх градієнтів (з індукцією магнітного поля 10-13-10-15 тесла (Тл), що на 8-10 порядків менше, ніж у магнітного поля Землі), породжуваних електричної нейронної активністю в мозку. Реєстрація магнітних полів мозку можлива завдяки використанню надчутливих сенсорів магнітного поля (СКВІД, або надпровідних квантових інтерферометрів), занурених у рідкий гелій з температурою близько 4 кельвінів.

Магнітоенцефалограф в являє собою дві диференціальні пари котушок (Рис.1). Активні котушки розташовані в лобових областях - зліва (Lл) і справа (Lп). диференціальні котушки (Lо) розташовані в тім'яної області та підняті над головою так, щоб мозкові магнітні поля були значно ослаблені. Таким чином, активні котушки утворюють ідеаль немонополярное відведення, а вся система захищена від зовнішніх магнітних полів диференціальним включенням котушок. Апарат МЕГ встановлюють у спеціальному приміщенні, обладнаному захисними металевими стінами, які запобігають вплив зовнішніх магнітних полів на результати дослідження.

Використовуючи масив просторово розташованих навколо головного мозку СКВІД-елементів, кількість яких у відомих зразках магнітоенцефалографії становить 16-256, комп'ютерна обробка дозволяє представити результат протікання нервових процесів у вигляді просторової діаграми, де кольором показані інтенсивності і частоти нервових сигналів.

Алгоритм функціонування магнітоенцефалографа в самому спрощеному вигляді можна представити як настройку цифрових фільтрів після нейродатчіков на частоту з необхідним кроком дискретизації, заміри з усіх датчиків з отриманням масиву інтенсивностей сигналу і подальшою комп'ютерною обробкою для подання нейроінформаціі у вигляді зручному для дослідника.

Переваги:

1. Немає наведень і спотворень від скальпа, м'язів голови, кісток черепа.

2. Більш точна просторова локалізація джерел в корі (приблизно 1 мм)

3. Простота установки (не потрібен гель)

 

Недоліки:

1. Занадто висока ціна приладу і необхідність його обслуговування

2. Не реєструється активність підкіркових структур. Видно тільки тангенціальні шари кори (які паралельно поверхні черепа, мозку)

3. Прилад дуже чутливий до електромагнітним наведенням

Методика вимірювань

На голову пацієнта одягається спеціальний, з вбудованими сенсорами, шолом. Під час магнітоенцефалографії пацієнт може сидіти або лежати. Дослідження абсолютно безболісне і може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Після запису відбувається аналіз даних, кінцевим результатом якого є висновок про передбачуване місцезнаходження місця епілепсії

При аналізі даних МЕГ постає проблема вирішення так званої зворотної задачі (ОЗ), яка полягає у відновленні роз. поділу активності нейронних джерел на поверхні кори головного мозку. Перші підходи до вирішення ОЗ засновані на дипольному і розподіленому моделюванні нейронних джерел. До теперішнього часу розроблений ряд математичних алгоритмів: наприклад, методи підгонки еквівалентних струмових диполів, оцінки, які мінімізують норму рішення, сканування за допомогою адаптивних формувачів променя. Обробка реєстрованих даних вимагає застосування математичних алгоритмів просторової фільтрації, спрямованих на вибіркове посилення нейронних компонент вимірюваного сигналу і придушення електромагнітного шуму оточуючого середовища.